Олександра Лактіонова – учасниця українсько-польського проекту «Інноваційний університет і лідерство»
Закінчився польський етап проекту «Інноваційний університет і лідерство», який проходив на базі Варшавського та Ягелонського університетів. На концептуальному рівні підготовлено 25 міні-проектів з різних сфер університетського життя, які готові для впровадження в українських вишах. Спілкування з їхніми колегами-розробниками зробило мене впевненою в тому, що «українській сучасній вищій освіті – бути!», як би її не дискредитували ані ззовні, ані самі її деякі представники.
Не встигнувши розкласти по поличках, всю гамму почуттів та думок, спробую зробити такий собі brief. Більшість з них, авжеж, потраплять в категорії «вразило», «здивувало», «зацікавило», на які на думку приходять швидкі та очевидні запитання: «а в нас це можливо?», «чому не ми?». Потім, більш розсудливі: «а чому б ні?!».
Мене вразили величезні обсяги інвестицій у створення університетської інфраструктури, реалізовані протягом останніх 10-15 років. Натомість є і контраст: маючи досвід перебування в американському виші, де бібліотека та лабораторії працюють і вдень, і вночі (нехай в них і працюють переважно азіати), польський хай-тек виглядає на вихідних трохи пустим та одиноким. Аналогічна (незвична для нас) картина у святкові дні – на фоні зачинених польських крамниць, працюють тільки Макдональдси та поодинокі кафе (мабуть, не польські).
Приємно здивував активний пошук своєї ніші та фокусування на головному навіть «титульними» університетами – кожен працівник UJ знає, що їхній головний пріоритет – потужний дослідницький виш. Отже, все йде до скорочення їхнього контингенту. Критерій якості досліджень – їхня затребуваність бізнесом. І, взагалі, оцінювання якості освіти та фінансування вишів відбувається через «зовнішню» результативність.
Цікавим є те, що не дивлячись на статус «столичного» UW, виш скоріше асоціює себе як університет «міста Варшави», тісно співпрацюючи саме з місцевою владою та спільно впроваджуючи стратегічні пріоритети; аналогічно UJ у Кракові, який займає 8 позицію у світі за рейтингом міст – резиденцій для аутсорсингових компаній, має спільні проекти, зокрема інвестиційні та проекти з використання інфраструктури міста.
Безперечно здивувало те, що польські виші мали свого часу, або мають аналогічні проблеми та виклики – інертність студентів, обмеженість англомовних програм, законодавче невизнання он-лайн курсів, значний розрив між рівнем освіти Західної і Східної Європи. Разом із тим, не знаю, коли було впроваджено ту критичну масу «інновацій», але очевидно, що точку переходу «кількості» в «якість» ними вже подолано!
Гостинний Варшавський університет із проектом
«Інноваційний університет і лідерство»
Результати першого дня: зустріч з пані проектором (за етикетом, її називають ректором), історія Варшавського університету (який також свого часу пережив переміщення), особливості конкуренції провідних польських вишів (університет із 40 тис. студентів вважає себе регіональним вишем, а запорукою стратегічного підвищення свого світового рейтингу – приєднання до нього медичного вишу), знайомство із найерудованішим координатором проекту Тарасом Фініковим (за 3 години дізналася про історію Варшави і Польщі більше, ніж усі мої знання із шкільної програми), знайомство з чудовими колегами із майже 25 університетів України.
Презентація бюро кар’єри Warsaw University!
Програма «Аплікаційні дипломи» (дипломи на замовлення роботодавців, замовлення ними тем), яка фінансується ЄС – це те, що необхідно та корисно, але, важко без фінансової підтримки – студент отримує 2-5 тис. злотих за таке дослідження. На останок – в Польщі зараз професія №2 (авжеж, після ІТ), це аналітик, зокрема фінансовий.
Досконалість – у наукових дослідженнях, – саме так сформульовано девіз відділу міжнародних дослідницьких програм Варшавського університету. Відділ знімає промо-ролики про видатних дослідників та лауреатів грантів, допомагає готувати грантові заявки, інформує вчених як краще виконувати угоди про співпрацю і трактувати норми міжнародного права у #RP. Загалом виглядає на те, що бути науковцем у #UW – цілком достойно, адже у 2017 році на дослідження загалом витрачено 476 млн. злотих (приблизно 120 тис. злотих на науковця), з яких близько 20 млн. євро – кошти міжнародних грантів, які залучено за допомогою бюро.
Ягелонський університет із проектом
«Інноваційний університет і лідерство»
За даними прес-служби Ягелонського університету, контингент студентів складає 38860, майже 3000 докторантів та більше 7000 працівників! Професійність їх роботи, як для мене – економіста, можна оцінити лише по тому, що вони замовляють зовнішнє оцінювання із визначенням AVE – Advertising Value Equivalent, тобто альтернативними витратами на рекламу у відповідних СМІ.
Неймовірна зустріч із Держсекретарем Міністерства Науки та Вищої освіти Республіки Польща доктором Пйотром Дарджінським: новий закон про вищу освіту «Конституція для науки 2.0»
Що визначає розмір фінансування вишу? Ні, не кількість докторів та кандидатів! Три прості критерії результативності університету:
1) обсяг отриманих грантів на дослідження та їхня комерціалізація (більш важливим є для дослідницьких вишів);
2) публікації у Scopus, але не тільки. До речі, вимогою є тільки 4 публікації на 4 роки – краще якість, ніж кількість;
3) результати навчального процесу та його якості, що вимірюється рівнем заробітної плати випускників (оцінюється завдяки базі даних Пенсійного фонду) – більш важливе для не дослідницьких вишів (дослідницьких до речі тільки 25)!
Закон сприяє якості навчання через обмеження кількості студентів, що припадає на 1 викладача (раніше було 16:1), маєш більше – втрачаєш кошти!
Гранти для аспірантів та студентів, які впроваджують свої результати у бізнесі. Увага, розмір стипендії аспіранта в Польщі 2,4 тис. злотих.
Є багато нового у формуванні складу органів управління вишами та складу Ради, 50 відсотків якої буде складатися з аутсайдерів та виконувати роль Наглядової ради, вирішувати питання інвестицій та фінансової стратегії.
Про те, як розроблялася ця Конституція – окрема історія! Принаймні в ЄС цю модель розробки визнали найкращою. Цікаво, через скільки років еволюції чи революцій наша система дійде до такого?
Спалення на вогні за відсутність наукових статей, знімання шкіри за невчасний захист дисертації, тортури «іспанським чоботом» за невиконання навчального навантаження, можливо, у такий спосіб свята інквізиція могла б стимулювати розвиток науки, але у Польщі пішли іншим шляхом, ухваливши новий закон про вищу освіту «Конституція для науки 2.0».
Поєднання сучасного менеджменту із славетними віковими традиціями Ягелонського університету – такий присмак залишив сьогоднішній день. Якщо тезово, то спілкування з працівниками департаментів зовнішніх зв’язків, Адміністративної підтримки проектів та структурних фондів, промоції: централізація послуг – найбільш ефективний шлях в управлінні, за споживання який факультети сплачують відповідний відсоток своїх доходів (вчені займаються наукою, викладачі – викладають, а забезпечують цей процес адміністратори). Цікава тенденція реалізації міжнародної діяльності: не секрет, що половина іноземних студентів – це українці, але залучаються в Ягелонку до мобільності інші – впевнений шлях на Схід (перестрибуючи через нашу країну). Із приємного: серед 30 договорів, підписаних з українськими вишами і наш, ДонНУ імені Василя Стуса!
Також ми відвідали SOLARIS National Synchroton Radiation Centre на створення якого було витрачено 50 млн. євро. Кошти були надані Євросоюзом і працювати на синхротроні безкоштовно можуть всі польські вчені за потреби. Крім того, представники з інших держав можуть подати заявку щодо необхідності у проведенні досліджень на відповідному обладнанні, які, до речі, приймаються у жовтні та березні. Далі за конкурсом відбираються представники, які отримають цю нагоду. Таких приладів по всьому світу кільканадцять (у Франції, Росії, США та ін.). Працівники лабораторії стверджують про радіобезпечність цього обладнання. Центр є некомерційним та створений для розвитку науки та проведення досліджень, можливості нових відкриттів. Звичайно, подекуди до центру звертаються і приватні фірми, які проводять свої дослідження за оплатною формою. Одна із них досліджувала структуру шоколаду. Як температури плавлення, кристалізації шоколаду та інші фактори впливають на смакові якості продукту. До речі, прямим чином впливають і дуже серйозно. Тут також проводяться багато досліджень з фізики, медицини, біотехнології. Масштаби та можливості лабораторії дійсно вражають.
Далі ми відвідали Yagiellonian Center of Innovation, котрий теж займається вирішенням глобальних проблем людства, таких як: розробка засобів, які пригнічують розвиток ракових пухлин прямої кишки, лікування хвороби розсіяного склерозу та пригнічення вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ).
Центр вражає надсучасним обладнанням та інноваційними технологіями!
Олександра Лактіонова, професор кафедри фінансів та банківської справи
